Озерянська громада
Борщівський район, Тернопільська область

Проект рішення сесії Про створення комунального підприємства Озерянської сільської ради

 

У К Р А Ї Н А

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОН
ОЗЕРЯНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
Сьоме скликання

Дев’ятнадцята      сесія

 

Р І Ш Е Н Н Я

Від  05 жовтня  2017 року                                                                    № ____

Про   створення комунального підприємства

Озерянської сільської ради

 

Керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 78 Господарського кодексу України, сесія Озерянської  сільської ради

 

ВИРІШИЛА:

1.Утворити юридичну особу – комунальне підприємство Озерянської  сільської ради «Озерянське».

 

2. Затвердити  статут комунального підприємства Озерянської сільської ради «Озерянське» (Додається).

 

3. Встановити, що фінансування діяльності комунального підприємства Озерянської  сільської ради «Озерянське» здійснюється в межах видатків на поповнення статутного фонду та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Комунальне підприємство Озерянської сільської ради «Озерянське» включити в перелік об’єктів власності територіальної громади Озерянської  сільської ради.

 

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, промисловості, підприємництва  та сфери послуг (голова комісії Яцків В.М.).

 

Сільський голова                                                                            В.М.Урсуляк

 

 

 

     ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням сесії  Озерянської сільської ради VII скликання

_________________________

 

 

 

 

 

 

СТАТУТ

КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Озерянської сільської ради

«ОЗЕРЯНСЬКЕ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Озеряни

2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

            Комунальне підприємство Озерянської сільської ради «Озерянське» (далі - підприємство) є суб’єктом господарювання, утвореним у формі комунального унітарного підприємства.

Засновником (власником) підприємства є Озерянська об’єднана територіальна громада, в особі Озерянської  сільської  ради (далі – засновник).

            Виконавчий комітет Озерянської  сільської ради є органом, який виконує функції органу управління господарською діяльністю в межах та обсягах, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Повне найменування підприємства: комунальне підприємство Озерянської сільської ради «Озерянське».

Скорочене найменування підприємства: - КП ОСР «Озерянське».

Місцезнаходження підприємства: Україна, 48711, Тернопільська область, Борщівський район,   с.Озеряни, вул. Центральна, 120.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків,  печатки та штампи зі своєю назвою.

Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Ганнопільської сільської ради, її виконавчого комітету, іншими нормативно-правовими актами, а також цим статутом.

Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку та самостійності, відповідає за всіма зобов’язаннями перед контрагентами за укладеними договорами, перед бюджетами та банками відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство має відокремлене майно, закріплене за ним на праві повного господарського відання, вправі на умовах цього статуту та згідно з вимогами законодавства від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнових та немайнових особистих прав, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, господарському, адміністративному судах.

Засновник не несе відповідальності за зобов'язання підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язання засновника. 

 

2.МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Метою створення підприємства є:

- організація забезпечення належного рівня та якості робіт (послуг) з благоустрою Озерянської сільської ради;

- розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання   території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;

- виконання комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращення її естетичного вигляду;

 

 

- організація належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

- забезпечення схоронності та відновлення зелених насаджень, які знаходяться на обслуговуванні підприємства;

- утримання в належному стані вулично-дорожньої мережі території Озерянської  сільської ради;

- контроль за забезпеченням належного санітарного стану території Озерянської сільської ради;

- розвиток підприємства на підставі принципу вільного вибору предметів діяльності, не заборонених діючим законодавством;

- виконання робіт, надання послуг та реалізації продукції, здійснення різних видів виробничої та комерційної діяльності з метою отримання прибутку;

- виконання робіт, пов’язаних з управлінням об’єктами комунального майна, закріпленими за підприємством в установленому порядку на праві повного господарського відання.

Предметом діяльності підприємства є виконання робіт (надання послуг) з метою належного утримання об’єктів благоустрою комунальної власності, закріплених за підприємством є:

- обслуговування, поточний або капітальний ремонт об’єктів благоустрою;

- здійснення заходів щодо запобігання передчасному зносу об'єктів благоустрою, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані;

- утримання в належному стані, виконання робіт з будівництва, капітального та поточного ремонту, утримання та технічне обслуговування покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок, технічних засобів регулювання дорожнього руху, підземних переходів та туалетів, шляхопроводів, відповідно до діючих норм і стандартів;

- виконання комплексу робіт щодо утримання, відновлення та видалення зелених насаджень (у тому числі снігозахисних та протиерозійних) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

- виконання робіт з обстеження якісного та кількісного стану зелених насаджень, які підлягають видаленню та підготовки документів щодо їх видалення;

- квіткове оформлення об’єктів зеленого господарства  сільської ради;

- надання платних послуг, пов’язаних з благоустроєм, озелененням і квітковим оформленням територій, інтер’єрів тощо;

- виконання будівельних, монтажних, столярних робіт, робіт з капітального та поточного ремонту об’єктів, озеленення власними силами;

- здійснення комерційної, торгівельної, торгівельно-закупівельної, постачально-збутової діяльності, оптової і роздрібної реалізації продукції власного і невласного виробництва, комерційної і комісійної торгівлі, в т.ч. через мережу власних та орендованих магазинів, об’єктів торгівлі, складів, баз тощо;

- ініціювання перед сільською радою питань, щодо залучення коштів підприємств, організацій та інвесторів, незалежно від форм власності, для озеленення території сільської ради;

- утримання в належному стані, виконання робіт з нового будівництва, капітального та поточного ремонту, утримання та технічне обслуговуванню засобів та обладнання зовнішнього освітлення;

- ручне та механізоване прибирання території сільської ради;

- здійснення контролю за використанням об’єктів благоустрою відповідно до їх функціонального призначення на засадах їх раціонального використання з урахуванням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою Озерянської сільської ради та інших вимог, передбачених чинним законодавством;

- прийняття участі у виборі місць для будівництва нових об’єктів;

- залучення в установленому порядку підприємств або організацій, розміщених на території Озерянської сільської ради, до участі в роботі з благоустрою сільської ради і закріплених за ними територій;

- організація обліку та збору орендної плати на об’єктах благоустрою сільської ради;

- будівництво та експлуатація малих архітектурних форм, інших об’єктів благоустрою;

- виконання робіт з підготовки сільської ради до проведення свят;

- сприяння проведенню культурно-масових заходів в сільської ради;

- організація місць відпочинку для населення.

Підприємство має право здійснювати інші види діяльності, які не суперечать діючому законодавству та займатися окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами.

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються підприємством при наявності відповідної ліцензії.

 

3.СТАТУТНИЙ ФОНД ТА СПЕЦІАЛЬНІ (ЦІЛЬОВІ)

ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

            Статутний фонд підприємства становить 500.00 грн (п’ятсот гривень 00 копійок).

            За рішенням  сільської ради статутний фонд підприємства може змінюватись (збільшуватись або зменшуватись) в порядку, визначеному чинним законодавством.

            Джерелами збільшення статутного фонду підприємства можуть бути додаткові внески – будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та  іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, права на інтелектуальну власність, грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті.

            Для покриття витрат, пов’язаних з діяльністю, підприємство за рахунок власного прибутку утворює спеціальні (цільові) фонди. Такими фондами є амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати праці) та резервний фонд.

            Порядок визначення нормативів відрахувань до цільових фондів підприємства, їх граничні розміри, порядок формування і використання цих фондів здійснюється у встановленому законодавством порядку.

 

4.МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА

Майно підприємства є комунальною власністю Озерянської сільської ради і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання.

            Підприємство володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном у порядку та межах визначених діючим законодавством, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна, а у випадках передбачених статутом – за згодою сільської ради.

Майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні активи, оборотні кошти, а також інші цінності (оборотні активи), вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

- майно, передане підприємству сільською радою;

- доходи, одержані від господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- придбане, згідно з чинним законодавством України, майно інших підприємств, організацій;

- амортизаційні відрахування;

- кошти, одержані з бюджету міста на виконання програм, затверджених міською радою;

- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Сільська рада здійснює контроль за використанням і збереженням майна підприємства.

Кошти підприємства використовуються для:

- сплати податків та інших обов’язкових платежів;

- розвитку матеріальної бази підприємства;

- оплати праці працівників;

- вирішення соціальних питань;

- вдосконалення методів роботи підприємства;

- досягнення інших цілей, пов’язаних з діяльністю підприємства.

Володіння і користування землею та природними ресурсами здійснюється підприємством в установленому законодавством порядку.

 

5.ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство складається з структурних підрозділів (відділів, служб, тощо).

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положенням про них, які затверджуються керівником підприємства.

Підприємство визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис за погодженням з сільським головою.

Підприємство має право за згодою сільської ради створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які діють на основі положень про них, затверджених керівником підприємства за погодженням з сільською радою.

 

 

 6.УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Підприємство очолює керівник підприємства, що призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням сільського голови. Керівник підприємства підпорядкований сільському голові і є підзвітним та підконтрольним сільській раді та її виконавчому комітету. Підприємство визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис за погодженням з сільським головою.

Сільським головою, від імені сільської ради, з керівником підприємства укладається контракт, де визначаються строк його дії, права, обов’язки та відповідальність, умови його матеріального забезпечення, підстави звільнення з посади, інші умови.

Керівник підприємства:

- самостійно вирішує усі питання господарської діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції сільської ради та її виконавчого комітету;

- відповідно до статуту розподіляє прибутки підприємства;

- без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і місцевого самоврядування, у відносинах з суб’єктами господарювання;

- відкриває рахунки підприємства в установах банків;

- за погодженням з сільським головою визначає організаційну структуру підприємства, затверджує положення про його структурні та відокремлені підрозділи;

- за погодженням з сільським головою встановлює чисельність працівників і штатний розпис підприємства;

- формує адміністрацію підприємства;

- приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

- застосовує до працівників заохочення та заходи дисциплінарних стягнень;

- вирішує інші питання діяльності в порядку, визначеному статутом.

У межах повноважень керівник видає накази.

Керівник підприємства несе відповідальність за виконанням підприємством статутних завдань, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни, збереження майна підприємства.

Керівника може бути звільнено з посади достроково сільським головою у випадках, передбачених чинним законодавством або контрактом.

 

7.ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ТА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Сільська рада:

- встановлює розмір частки прибутку підприємства, яка підлягає зарахуванню до бюджету міста;

- затверджує річні плани фінансово-господарської діяльності підприємства;

- надає згоду на вчинення підприємством правочинів щодо розпорядження окремими видами майна, у випадках, передбачених чинним законодавством;

- здійснює контроль за використанням та збереженням майна підприємства;

- надає згоду на списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, прискорену амортизацію основних фондів підприємства;

- приймає рішення про реорганізацію, ліквідацію або перепрофілювання підприємства;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Виконавчий комітет сільської ради:

- здійснює контроль за виконанням річних планів фінансово-господарської діяльності підприємства;

- контролює оперативну діяльність підприємства, не втручаюсь в неї;

- встановлює порядок та здійснює контроль за використанням прибутків підприємства;

- встановлює тарифи щодо оплати послуг, які надаються підприємством;

- здійснює інші повноваження, визначені законом та надані сільською радою.

 

8.ГОСПОДАРСЬКІ ВІДНОСИНИ ПІДПРИЄМСТВА

Відносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємство вільне у виборі предмета договору, визначені зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України та статуту.

 

9.ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору.

Трудові договори укладаються з усіма працівниками, які наймаються на роботу на підприємство.

Права та обов’язки працівників підприємства визначаються посадовими інструкціями.

Трудовий колектив підприємства має право брати участь в управлінні підприємством через загальні збори (конференції) або інший уповноважений ним орган.

Повноваження трудового колективу встановлюються законом.

Рішення з соціально-економічних питань, які стосуються діяльності підприємства, обов’язково розробляються і приймаються керівником за участю трудового колективу або уповноваженого ним органу.

Працівники мають право вносити керівнику підприємства пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, покращення соціально-культурного і побутового обслуговування, у встановлений строк отримувати інформацію про результати їх розгляду.

Виробничі, трудові та соціальні відносини між трудовим колективом та адміністрацією підприємства регулюються колективним договором, який укладається трудовим колективом або уповноваженим ним органом та роботодавцем згідно з вимогами чинного законодавства.

 

10.ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство зобов’язане здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи; на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову та статистичну звітність за формами, передбаченими законодавством, і надавати її відповідним органам; проводити інвентаризацію належного йому майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

 

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві регулюються відповідно до чинного законодавства України.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.

            У разі зміни керівника підприємства, ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться в обов’язковому порядку. 

 

11.ПРИПИНЕНННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або шляхом ліквідації за рішенням сільської ради, та в інших випадках, встановлених законодавством.

У разі злиття підприємства з іншим (іншими) суб'єктами господарювання всі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворюється внаслідок злиття.

У разі приєднання підприємства до інших суб'єктів господарювання усі його майнові права та обов’язки переходять до суб'єкта господарювання, утвореного внаслідок злиття.

У разі поділу підприємства усі його майнові права та обов'язки переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що створилися внаслідок цього поділу.

У разі виділення з підприємства одного або декількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права та обов'язки реорганізованого суб’єкта.

У разі перетворення підприємства (зміні його організаційно-правової форми) в інший суб'єкт господарювання до новоствореного суб'єкта господарювання за передавальним балансом (актом) переходить усе майно, права та обов’язки..

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється сільською радою, або, за її дорученням виконавчим комітетом сільської ради.

Орган, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строки заявлення претензій кредиторами.

Претензії кредиторів до підприємства, що ліквідується, задовольняються згідно з чинним законодавством України.

Майно, яке залишилося після задоволення претензій кредиторів, розрахунків з членами трудового колективу з оплати праці та бюджетом, використовується за рішенням сільської ради.

 

 

Проект рішення сільської ради "Про місцеві податки на 2018 рік"

        ПРОЕКТ                                                                 

 

 

 

ОЗЕРЯНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

БОРЩІВСЬКОГО РАЙОНУ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

СЬОМЕ СКЛИКАННЯ

  ___________________СЕСІЯ

 

Р І Ш Е Н Н Я 

 

Про встановлення місцевих

податків і зборів на 2018 рік

 

            Відповідно до статей 10, 12, 212-222, 265 - 289, 295  Податкового кодексу України,, пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада,-

 

ВИРІШИЛА:

 

  1. Затвердити Положення про єдиний податок для фізичних осіб – підприємців  в новій редакції (Додаток 1).
  2. Затвердити Положення про акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів в новій редакції (Додаток 2).
  3. Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в новій редакції (Додаток 3).
  4. Затвердити Положення про транспортний податок в новій редакції (Додаток 4).
  5. Затвердити Положення про земельний податок в новій редакції (Додаток 5).
  6. Забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному сайті сільської ради.
  7. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету та фінансів сільської ради.

                     

 

Сільський голова                                                                    В.М.Урсуляк

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до рішення сільської ради

 

                                                                                                    


 

Положення про єдиний податок для суб’єктів господарювання

 

 1. Платники єдиного податку

 

1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

 

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та   оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків";

 

2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

2.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

2.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

2.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

2.5. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

2.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

2.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

2.8. суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

3.1. суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

3.2. суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3.3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

4. Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

5.Ставки єдиного податку

 5.1. Ставки єдиного податку для платників першої  групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатний осіб, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року другої групи – у відсотках

( фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

5.2. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим Кодексом;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

5.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу відповідно.

5.4. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293.3 Податкового Кодексу :

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

 7. Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

7.1. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого I Податковим Кодексом.

7.2. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого  Податковим Кодексом.

8. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

8.1. для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,95;

8.2. для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;

8.3. для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;

8.4. для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;

8.5. для земель водного фонду – 2,43;

8.6 для сільськогосподарських угід, що перебувають в умовах закритого грунту – 6,33.

 

9. Податковий (звітний) період

9.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

9.2.Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

 

10. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

10.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

10.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

10.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

10.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

10.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

11. Платники єдиного податку четвертої групи:

11.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

11.2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків;

 

12. Відповідальність платника єдиного податку.

12.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                             Г.В.Мельничук

 

 

 

Додаток 2

До рішення сільської ради

 

ПОЛОЖЕННЯ

про акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів

 

 

Розділ І. Платники податку

 

             Платниками податку є особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів

 

Розділ ІІ. Об'єкти оподаткування

            Об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

 

Розділ ІІІ. База оподаткування

             Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

 

Розділ ІV. Ставки податку

           Для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, ставки податку встановлюються за рішенням селищної ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків

 

Розділ V. Податковий період та строк сплати

          Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

          Сплата податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

          Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

         Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

 

Секретар сільської ради                                                       Г.В.Мельничук

 

До рішення сільської ради

Положення

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;

2.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

2.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

3. об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

4. Об'єкт оподаткування

4.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

4.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) який зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення  їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та \ або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

й) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять або більше дітей.

5. База оподаткування

5.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

5.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

5.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

6. Пільги із сплати податку

6.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільська рада може збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена Податковим кодексом.

6.2. Сільська рада встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Звільняються від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за об’єкти житлової і нежитлової нерухомості , зазначені у пп. 14.1.129 (1) п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України таку категорію :

- інваліди І та ІІ групи,  ліквідаторів аварії на ЧАЕС, багатодітні сім’ї,  учасники АТО та члени їх сімей, учасники бойових дій. 

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня, що передує звітному,  подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової  та/ або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

7.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

7.2. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності  юридичних осіб, встановлюється у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

7.3. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються:

- за будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей у розмірі – 0,2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.;

- за будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування у розмірі – 0,2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.;

- за гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки у розмірі – 0,1 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.;

-  за будівлі для публічних виступів(казино,ігорні будинки) у розмірі -  1,0 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.;

- за господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо у розмірі – 0,01 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.;

- за інші будівлі у розмірі – 0,1 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

7.4. Власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сплачують додатково 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).

 

8. Податковий період

8.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

9. Порядок обчислення суми податку

9.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4  статті Податкового Кодексу, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті Податкового кодексу України та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

9.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 1 пункту 7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

9.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

9.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

9.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

10. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

10.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

10.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

11. Порядок сплати податку

11.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

12. Строки сплати податку

12.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської ради                                                                 Г.В.Мельничук

 

Додаток 4

До рішення сільської ради

Положення про транспортний податок

1. Платники податку

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

 

2. Об'єкт оподаткування

2.1 Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно)  та середньо ринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

 

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 статті 267 Податкового кодексу України.

 

4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 статті 267 Податкового кодексу України.

 

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 

6. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 липня 2016 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 липня 2016 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

7. Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннямиБюджетного кодексу України.

 

8. Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

 

Секретар сільської ради                                                     Г.В.Мельничук

 

Додаток 5

До рішення сільської ради

Про ставки по платі за землю та пільги щодо земельного податку

 

Ставка земельного податку за 1 гектар сільськогосподарських угідь в межах населених пунктів встановлюються у розмірі:

- рілля, сіножаті , пасовища – 0,3 відсотків  від їх нормативної грошової оцінки;

- багаторічні насадження – 0,3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

 Ставка земельного податку за 1 гектар сільськогосподарських угідь за межами населених пунктів встановлюються у розмірі:

- рілля, сіножаті , пасовища – 0,5 відсотків  від їх нормативної грошової оцінки;

- багаторічні насадження – 0,3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, які розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюються у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставки земельного податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, які розташовані за межами населених пунктів та надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб встановлюються у розмірі 1 відсоток  від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), крім земель зайнятих житловим фондом, встановлюються у розмірі 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки .

Ставка земельного податку за земельні ділянки житлового фонду, нормативну грошову оцінку яких проведено (в межах населених пунктів) встановлюються у розмірі 0,05 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки для сільськогосподарських угідь в розмірі 0.3 відсотки нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Ставка земельного податку за земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставка земельного податку за 1 гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства встановлюються:

- за сільськогосподарські угіддя у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- за ділянки зайняті виробничими, культурно – побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставка земельного податку за земельні ділянки водного фонду, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено:

- за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

- за земельні ділянки на землях водного фонду, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, передані у власність підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, передані у власність для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність, встановлюється у розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюються:

 за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 

                    Пільги щодо сплати земельного податку.

 Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначаються відповідно до статті 283 Податкового кодексу України.

Пільги щодо сплати земельного податку юридичними та фізичними особами визначаються відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 1 статті 284 Податкового кодексу України, пункту 28 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановити додатково пільги та звільнити від сплати земельного податку:

 органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

 дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

           культові та інші будівлі, необхідні для забезпечення діяльності  релігійних організацій України, церкви, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку;

        фізичні особи: пенсіонери, учасники АТО, ліквідатори аварії на ЧАЕС, інваліди І-ІІ групи, члени  багатодітніх сімей.

 

Секретар сільської ради                                                       Г.В.Мельничук